Опис досвіду роботи

Опис досвіду

Тема: " Підвищення рівня культури мовлення учнів на уроках української мови   у соціокультурному просторі сільської школи"

Вступ.

        Мова кожного народу – це перша умова існування  нації. Адже демократичну незалежну країну можуть формувати лише національно свідомі громадяни.

          Слово є одним з найперших засобів виховання дитини.

Відомий український педагог  В.Сухомлинський писав : „Мова – це віконця , через які дитина бачить світ”. Видатний учитель вважав , що мова є складовою духовної культури дитини та її культури мови зокрема : „Багата мова – багатий духовний світ , розвинуте почуття краси слова – висока моральна культура. Убогість слова – це убогість думки , а убогість думки веде до моральної , інтелектуальної , емоційної , естетичної товстошкірості”.

[17,с.23]

   Якби дитина, навчаючись говорити змалку, розвиваючи своє мовлення в дитячому садку, оволодіваючи мовою в школі, постійно чула правильну, літературно-нормативну вимову, просто відпала б  проблема  неграмотності .

Культура мови — це проблема, що так чи інакше наявна в будь-якій національній спільноті і буває предметом публічного обговорення та пильної уваги мовознавців, письменників, узагалі людей, небайдужих до виражальних можливостей слова або до престижу своєї мови. Адже літературна мова в усіх народів відрізняється від розмовної, "народної", і потребує постійного дбайливого догляду, культивування.[5]

            З кожним роком розмовляти українською, носити вишиванки чи  символіку нашої держави стає все престижніше. Але народ, який так довго жив без національної мови, не може в один день заговорити ідеально. А інколи і не знає як потрібно. Адже за зразок нам завжди були книжки, програми телебачення та радіо. Тим часом матеріали наших засобів масової інформації засмічені надмірною кількістю невмотивованих чужих слів, ненормативними наголосами: випадок, залоза, параліч, середина, Коваль (прізвище) замість правильних випадок, залоза, параліч, середина, Коваль; перекрученими з погляду української фонетики й вимови витворами: міш, зраски, калєктор, апинився, чірівна дівчіна, Леоніт, касковий замість нормальних між (прийменник), зразки, колектор, опинився, чарівна дівчина, Леонід, казковий; незграбними морфолого-синтаксичними побудовами: поступають (замість надходять) пропозиції, п’ятидесяти, восьмидесяти замість п’ятдесяти, вісімдесяти, командувач миротворчими силами (правильно — командувач миротворчих сил), бігство (треба втеча) від воєн та ін. На телеекрані замість Азербайджан нерідко вимовляють Азейбаржан. Солідна газета дозволяє собі писати: "Скандальні історії в дипломатичних представництвах України за кордоном дуже компроментують нашу державу".

З екранів телевізорів розповідають про передвиборчу компанію (замість кампанію) в тій чи тій області України. З радіопередач чуємо про важке матеріальне положення (замість становище) пенсіонерів.[20,с.9]

             Не секрет, що російська мова має великий вплив і на наш соціокультурний простір. Мені довелося працювати в умовах білінгвізму, коли здебільш російськомовне  оточення, повсякденне спілкування російською мовою створюють певні труднощі для засвоєння орфоепічних норм української мови. Адже так сталося споконвіку, що російська мова в межах нашого регіону мала ширше розповсюдження та кількість прихильників. Учні Семенівської ЗШ І – ІІІ ступенів, також стали заручниками такої проблеми. В повсякденному житті, для спілкування з друзями та родичами вони використовують російську мову, а переступаючи поріг школи, переходять на українську. І саме через це їм інколи важко грамотно висловлювати свої думки, адже перед тим як сказати українською, вони спершу продумують своє висловлювання.

               Отже, саме тому я вважаю, що обрана мною тема є актуальною. А прищеплення культури мовлення має розпочинатися якомога раніше. Важливим є те, що формуванню комунікативної компетенції учнів сприятиме вдосконалення мовленнєвих умінь, розвиток логічного мислення, вироблення навичок аргументованого висловлювання думки. Формуючи культуру мовлення учнів, звертаю їхню увагу на виразність, правильність, логічність мовлення, вміння користуватися мовностилістичними засобами, бачити красу живого народного слова та водночас уникати помилок , пов’язаних з негативним впливом просторічної, діалектної лексики, жаргонізмів, суржику.

                  Метою моєї роботи є дослідження проблемного  питання – підвищення культури мовлення школярів на уроках української мови.  Основна аналітична частина.           

             Основне завдання шкільного курсу української мови полягає у формуванні культури мовлення учнів, тобто в забезпеченні вміння змістовно і грамотно (на всіх виучуваних рівнях – фонетичному, лексичному, словотворчому, граматичному, правописному та стилістичному) обмінюватися думками.

           Обов'язок вчителя-словесника навчити дітей вільно володіти мовою, що функціонує у двох формах - усній і письмовій. Піднесення культури усного і писемного мовлення є однією з найактуальніших проблем, що постає перед школою.

              Протягом десятиліть культурі мовлення у суспільстві не приділялося достатньої уваги. Мовознавці і лінгводидакти оминали розмежування основних базових понять "мова" і "мовлення", "культура мови" і "культура мовлення".[18,с.80]

              Різні поради і настанови щодо культури мовлення здебільшого зводилися до голих декларацій про важливість дотримування належної мовленнєвої культури.

              Підвищенню рівня мовної і мовленнєвої культури присвятили праці  ряд вчених-лінгвістів І.К.Білодід, Н.Д.Бабич, Д.І.Ганич, М.А.Жовтобрюх,І.І.Ковалик,А.П.Коваль,М.І.Пентилюк,М.М.Пилинський,

В.М. Русаніський та інші.

          Теоретичні основи культури мовлення як науки розробляли російські вчені В.І. Чернишов, С.П. Обнорський, Л.В. Щерба, В.Г. Костомаров, Л.І. Скворцов, Б.М. Головін, Н.Ю. Шведова, О.А. Лаптєва та ін.

            Психологічні    аспекти   цієї   проблеми   знайшли  своє  відображення у працях Л.І.Айдарової,Д.М.Богоявленського,Л.С.Виготського,М.І.Жинкіна, Д.Б.Ельконіна, Г.С. Костюка, О.О. Леонтьєва, І.О. Синиці та ін.

            На думку цих учених, суть теорії мовленнєвої діяльності полягає у тому, що будь-який мовленнєвий акт визначається як специфічний вид діяльності (комунікативної), який починається мотивом і завершується результатом, досягненням поставленої мети, у середині ж лежить динанімічна система конкретних дій та операцій, спрямованих на досягнення.   Особливе   значення    мають  дослідження   мовленнєвої   діяльності І.О. Синиці, у яких розкриваються закономірності мовленнєвої комунікації, зміст і завдання словникової роботи.[14,с.25-26]

     Рівень сформованості культури мовлення людини не можна оцінити за будь-яким інструментарієм.  Для планування роботи у цьому напрямку із спостереження  на уроках української мови і літератури, бесід з учнями, аналізу учнівських робіт, що  дають змогу визначити типові мовленнєві помилки (тавтологія, порушення лексичної сполучуваності слів, вживання слів у невластивому для контексту значенні, порушення лексичної сполучуваності слів та інші), що порушують норми мовлення, я обираю, на мій погляд, найефективніші форми і методи формування культури мовлення на уроках української мови.  Формування культури мовлення відбувається не епізодичними вправами і завданнями, а  протягом вивчення всього курсу української мови шляхом розвитку і вдосконалення. [12,с.2-4]

 Виконання творчих завдань дозволяє оцінити рівень мовної та мовленнєвої компетенції учнів: виявити вміння визначати головну думку, будувати коректні щодо граматичної побудови і лексико-семантичного наповнення висловлювання, досягати певної комунікативної мети, добирати мовні засоби відповідно до жанрових і стильових ознак тексту. Саме тому на початку навчального року я пропоную учням написати твір "Як я провів літо". З аналізу типових помилок я чітко окреслюю подальші напрямки своєї роботи.

Типові помилки, які були виявлені в учнів основної школи :

- правила вживання м’якого знака – 50%;

- неправильна побудова словосполучень – 59%;

- порушення правил милозвучності – 77%;

- чергування у-в, і-й – 100%;

- порушення норм граматики – 85%;

- неправильна побудова речень - 90%;

- оформлення цитат – 58%;

- тавтологія – 69% ;

- лексичні помилки (повтори) – 60%.

    Аналіз одержаних результатів є необхідною умовою забезпечення якості мовної освіти, її проектування, подальшого планування роботи вчителя.

      На  уроках української мови  використовую  форми й прийоми  роботи, що сприяють формуванню культури мовлення учнів:

 1.     Робота за індивідуальними картками (самостійна робота з самоперевіркою або взаємоперевіркою).

 2.     Фонетична зарядка ( читання слів разом, ланцюжком, групами)

 3.     Диктант-переклад типових мовних зворотів.

 4.     Редагування текстів, робота з деформованими текстами.

 5.     Робота в парах (переклад – взаємоконтроль, самоконтроль).

 6.     Орфоепічні задачі (як правильно сказати?).

 7.     Кросвордний диктант ( пояснити значення фразеологізмів)

 8.     Вправи на закінчення фрази, речення.

 9.     Добір фразеологічних синонімів, антонімів.

 10.   Доречне вживання в мові фразеологічних зворотів.

 11.   Вправи лексичні на добирання синонімів, антонімів, омонімів, паронімів, фразеологізмів, прислів’їв і крилатих висловів з метою усунення типових учнівських помилок: тавтології, багатослів’я, вживання слів у невластивому для контексту значенні тощо.

 12. Робота з таблицями: «Вербальні етикетні засоби спілкування», «Невербальні етикетні засоби спілкування», «Загальні риси культури ділового, художньо-етичного, побутового спілкування».

Вправи на усунення мовленнєвих недоліків.

Усунення тавтології

• Відредагувати речення, усунувши невиправдані повтори та вживання зайвих слів.

      Квіти вражали барвистістю веселкових барв. Я дружу і товаришую зі своїми друзями. У складі складного речення учні неправильно розставили розділові знаки. Нам усім потрібно краще працювати, щоб покращити наше життя. У читальному залі нашої бібліотеки читач  завжди може прочитати цікавий матеріал.

       Вправи на відтворення правильної побудови речень

•           Знайти й виправити в наведених реченнях порушення лексичної сполучуваності слів.

      Сьогодні він повністю загубив силу. Сидячи в автобусі, в мене заболіла голова . У цьому творі автор висміює скупість, жадність до збагачення. Він був кріпацьким селянином .

·        Знайти і виправити помилки, що стосуються вживання слів у невластивому для контексті значенні.

        На уроці працюють учні. Художник зображує рух двох коней, які біжать дорогою. Ця пора дуже мальовнича. І ти мрієш , що йдеш по небу, а навколо все біле.

 Вправи на усунення лексичних русизмів, зокрема, на визначення правильності написання .

·        Установити, яка з двох форм є правильною.

     Відношення до нього, ставлення до нього; цікавий захід, цікаве міроприємство; вільна вакансія, вакансія; повістка дня, порядок денний; відчуття обов’язку ( чуття); грудна дитина, немовля.

 •        Порівняйте: 

        Можемо навести наступні приклади, можемо навести такі приклади; думки співпадають , думки збігаються; сама найкраща дівчина; посміхаюча жінка, жінка, яка посміхається; толковий учень, тямущий ( розумний ) учень; мені повезло, мені пощастило ( поталанило).

Вправи на усунення лексичних помилок

Як підсумкові вправи на усунення лексичних помилок можуть бути такі:

·        Пояснити лексичне значення слів:

Досвідчений, освічений; людяний , людний ; звичайний, звичний.

·        Пояснити лексичне значення омонімів; з кожним із них скласти речення:

Такт і такт ; стан і стан ; вид і вид .

·        Дібрати синоніми до слів і словосполучень .

Дужий , кремезний , чемний , гречний , цнотлива дівчина , адекватний .

·        Дібрати до поданих слів антонім:

Майбутній, мовчазний, похмурий.

Отже, такий вид діяльності допомагає підвищити культуру мовлення, комунікативні навички учнів.

            Особливо ріже слух неправильний наголос, тим паче в словах,безпосередньо пов’язаних з предметом навчання , та у формулюванні завдань, як-от: вимова, розкрийте дужки, виразне читання, довести, відповісти, запитання, заголовок  (твору), заняття ( гуртка ), черговий, книжки, помилки, предмет, вимога, лапки, кілометр, сантиметр, новий, урочистий, український, простий, приятель, дочка та ін.

          Щодо вживання літературного наголосу, то залежно від мовного матеріал,  який вивчається в тому чи тому класі,  пропоную  додаткові вправи, що містять слова, безпосередньо пов’язані з вивченням мови . Наприклад, я пропоную учням:

           - Поставити правильний наголос у поданих словах .

·        Вимова, черговий, книжки , помилка (одн.), помилки (множ.), читання, дошка, запитання, завдання, загадка, вірші, новий, український, простий, ім’я, дочка, нести, несемо, пишу, везла, мести, замітка, заголовок, колонка, адреса, монолог, діалог, випадок, дзвінкий, м’який.

      Словничок наголошування  слів ведеться учнями з 5  по 11 клас, постійно поповнюється:

 - словами, в яких учні в усному мовленні часто припускаються помилок ;

 - словами, наголос в яких не співпадає з російським варіантом;

 - словами, які викликають певні труднощі в учнів при вживанні в мовленні.

Створюю на уроці ситуації для багаторазового повторювання правильних варіантів вимови слів, словоформ, слововживання, правопису, граматики та ін. Це необхідно, щоб виробити потрібний автоматизм вимови, правопису,  творення граматичних форм слів різних частин мови, правильної побудови основних синтаксичних одиниць - словосполучень і речень, уживання мовних засобів відповідно до законів жанру, особливостей функціонального стилю й  умов спілкування та ін.

В результаті систематичної роботи діти роблять менше лексичних помилок під час написання класних та домашніх творів, переказів, застосовують менше русизмів під час складання діалогів, повідомлень, усних висловлювань. Також вони ведуть само та взаємоконтроль за вживанням лексично, стилістично чи граматично не вмотивованих слів.

Мої учні беруть участь у шкільних та районних мовних конкурсах. Під час яких можуть перевірити якість набутих вмінь та навичок. Результати участі продставлені в таблиці. ( Див. нижче)

                       

ІІ (районний) етап Всеукраїнських,

міжрегіональних і обласних учнівських олімпіад

Рік	П.І.Б	Місце	Клас	Предмет
2015	Чертюк Вікторія	ІІІ	11	Українська мова та література

І (районний)  етап

Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України

Рік	П.І.Б	Місце	Клас	Секція
2015	Чертюк Вікторія	ІІ	11	«Українська   література»
2015	Ковлига Владислав	ІІІ	9	«Зарубіжна  література»

ІІ (районний) етап

Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості

Рік	П.І.Б	Місце	Клас	Номінація	Назва роботи
2015	Чертюк Вікторія	ІІІ	11	«Література»	«Україна 2015. Через терни шлях веде до зір»

ІІІ (обласний ) етап

Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості

Рік	П.І.Б	Місце	Клас	Номінація	Назва роботи
2015	Чертюк Вікторія	І	11	«Література»	«Україна 2015. Через терни шлях веде до зір»

В и с н о в к и

1. Турбота Української держави, особливо школи, про мовленнєву культуру своїх громадян повинна належати до першочергових завдань у їхній щоденній діяльності. Вкрай потрібне подальше вдосконалення навчально-виховної роботи з метою оволодіння учнями культурою  мовлення.

2. Для опанування культурою  мовлення потрібне вміле поєднання традиційних і сучасних форм і методів, прийомів навчання і вивчення мови, наближення цього навчально-виховного процесу до актуальних проблем сьогодення. Кожне заняття –  і класноурочне, і позаурочне – в класі, шкільне позакласне і позашкільне – повинно сприяти формуванню культури  мовлення школярів.

3. Значення мови, досконале володіння нею є найкращою опорою і найнадійнішою рекомендацією для кожної людини в її державному житті і в творчій діяльності. Формування в учнів  загальної мовленнєвої культури –  одне з провідних професійних завдань учителя-словесника.

4. Формування культури мовлення учнів становить безперервний процес, що ґрунтується на вміннях: спостерігати, сприймати, аналізувати, відтворювати, конструювати, редагувати речення,тексти різних стилів мовлення.  

Література

 1. Антисуржик / за ред.. О.Сербенської. – Львів, 1994.

2. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо .- К. : Либідь , 1991.- 256 с.

3.Бабич Н. Навчи мене, вчителю, розмовляти.- К.:: Знання, 1992.

4.Богдан С.К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність .- К., 1998.

5.Гамрецький І. Мовленнєво-публіцистична культура учнів: один з аспектів // Дивослово. – 1999. - №12. – С.14-15.

    6.Дика Н. Поняття культури мовлення учнів // Диво слово .- 2002.- №2 .- С.50-52.

7. Кащук А.Г. Формування культури мовлення під час вивчення синтаксису складного речення // УМЛШ. – 1991. - №2.

8.Коваль А. П. Слово про слово . – К .: Радянська школа , 1986.- 384 с.

 9. Коса Л.О. Український мовленнєвий етикет // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2008. - №1. – С.27-35.

10. Культура української мови: Довідник / за ред. В.М.Русанівського,- К.: Либідь,1990.

11. Кучеренко Н.Я. Лінгвістична гра «Як ми говоримо» // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2008. - №2. – С.37-39

12.Мацько Л. Матимемо те , що зробимо ( До питання формування мовної        культури )// Диво слово .- 2001.- №9 .- С. 2-4.

13. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К., 1994

14.Пономарів О. Культура слова . Мовностилістичні поради .- К.: Либідь , 2001.- 240 с.

15. Стельмахович М.Г. Мовний етикет. Культура слова. – К., 1991.

 16.Степаненко Н.С. Мовна, мовленнєва і соціальна природа комунікативності // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. - №16. – С.13-15.

17. Cухомлинський Учіться висловлюватися / БілоусенкоП., Арешенков Ю., Віняр Г., та ін..- К.: Рад.шк.,1990.

18.Форись Н. Від культури мовлення – до загальної культури людини // Українська мова й література в середніх школах, ліцеях, гімназіях. – 2004. - №1. – С.79 – 85.

19. Чак Є.Д. Чи правильно ми говоримо. – К., 1997.

 20.  Шиян Т.О. Культура мовлення у вимірі загальної культури молоді// Вивчаємо українську мову та літературу. – 2006. - №34. – С.9-12.

 21. Шиян Т.О. Формування мовленнєвої культури мовлення // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. - №14. - С.2-5.